Пам’ять землі. Музей плакату і мисливці за танками
Трохи про шукачів скарбів і мисливців за танками. Провів насичений день. Зателефонував директор НВФ «Танаїс» Василь Панасенко. І ми поїхали. Спершу в Національний музей народної архітектури і побуту України, де діє Музей плакату, а потім на базу мисливців за танками. Такі наші рядові поїздки потім викликають бурхливу реакцію і цілі дискусії на форумах. Підкреслю, ми просто проїхалися столицею України! Отож, член редколегії журналу «Музеї України» Василь Панасенко вирішив підтримати наш Музей плакату, започаткувавши виставку «Пам’ять землі». Вже завезли перші експонати – люк водія німецького танка «Пантера», знайденого на Хмельниччині. Розірвану бронеплиту загиблого Т-34. Кулеметний диск з танку. Каски загиблих німецького та радянського солдат. І найбільш резонансну знахідку – металеві наручники для арештантів. Підозрюємо, довкола них розгорнеться запекла ідеологічна дискусія. Чиї то «браслети»? НКВС СРСР чи Гестапо Гітлера? Знайдені були у Хмельницькій області – уточнюємо місце. Були закопані у неглибокій ямі. Десяток наручників! Дуже може бути, скинули офіцери НКВС у 1941 при відступі. Будемо піднімати доступні архівні матеріали – можливо десь там були масові розстріли… Тема буде продовжена! Експонат вже виставлено для публічного огляду. Директор виставки «Пам’ять землі» Василь Панасенко продовжує відбір експонатів, формуючи експозицію в Музеї плакатів України. Те, що будуть сенсації – не сумнівайтеся! Це – лише початок! Поспілкувавшись з керівниками Нацмузею, рушили далі. Вирішили показати скептикам нещодавно знайдені загиблі танки. Справа в тому, що люди далекі від реального пошуку, чи ті, хто спроможний у вихідні знайти хіба що жменю іржавих гільз, написали купу різних відгуків на мої публіцистичні розвідки про розшук танків. Особливо епопею про пошуки танків-сейфів СС, захованих неподалік ставки Гітлера «Вервольф». Так, ті публікації стали класикою, породили кілька легенд і спричинили масу пригод серед авантюристів, які з металодетекторами кинулися до приблизно вказаного мною району. Та історія просто вимагає екранізації! Було багато закидів, що нині знайти загиблий танк неможливо. Дуже помиляєтеся! Ми приїхали на секретну базу мисливців за танками. Нещодавно два Т-34 знайшли у Черкаській області. Витягли. Один з корпусом, хоча дуже пошкоджений. Загинули у 1943-44 роках. Башту і купу деталей без корпусу, підняли у Житомирській області. Орієнтовно загинув у 1943. Нині реставруються. Ніяких подробиць більше не дам – занадто великий ажіотаж і дуже гучні прізвища зацікавлених осіб. Мене вразила башта черкаського Т-34. Це явно танк-герой! Шість чи сім прямих попадань протитанкових снарядів лише у башту! Зрозуміло, вижити екіпаж просто не міг. Мужики видно опинилися на вістрі атаки. Хотілося б дізнатися про той бій, встановити імена. Тих невідомих танкістів треба нагородити. Пошуківці намагаються щось дізнатися. Повідомимо в разі успіху… В машині, судячи з усього, вибухнув боєзапас. Башту відкинуло, корпус мабуть рознесло. Від екіпажу не залишилось нічого… Страшна правда війни… Була б моя воля, перетворив би цю башту у реальний пам’ятник. Не треба реконструкції, не варто заварювати пробоїни. Встановив би десь у людному місці. Хай би люди підходили. Дітлахи б залазили до тієї башти і дивилися на світ через ті снарядні отвори… Мабуть таким має бути справжнє реальне патріотичне виховання… Люди, які хоч раз побували на розкопках на місцях боїв, знайшли і перепоховали хоч одного невідомого солдата, присипаного в окопі, стають іншими. То окрема тема… Ми тепло попрощалися з Василем Панасенком. Продовжимо формувати виставку «Пам’ять землі». Про відкриття повідомимо. Той похмурий вересневий день з дрібним дощем, чомусь назавжди залишиться у пам’яті… Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», директор Музею плакатів України
Люк від Пантери
Василь Панасенко у Музеї плакату
Башта танку. Поруч і деформований корпус
Башта танку-героя
Має кілька прямих попадань
Поруч - майже не пошкоджена башта...
|